Техніко-економічні розрахунки будівельного транспорту

Організація перевезення будівельних вантажів є першочерго­вою задачею будівництва. Так в гідротехнічному будівництві на 1 млн. грн. будівельно-монтажних робіт (БМР) приходиться до 50 тис. тон вантажів, а транспортні витрати складають до 25% вартості будівельно-монтажних робіт. Організація роботи тран­спорту повинна забезпечувати безперебійне обслуговування об’єктів будівництва та своєчасне постачання матеріально — технічних ресурсів відповідно до плану і графіків виконання бу­дівельно-монтажних робіт.

В цілому організація забезпечення будівництва транспортни­ми засобами включає в себе вирішення таких задач:

1) визначення загального вантажопотоку і окремих частко­вих вантажопотоків за різними напрямками;

2) вибір загальної зовнішньої транспортної схеми і частко­вих внутрішніх транспортних схем для різних видів вантажів;

3) вибір типу транспортних засобів для різних видів ванта­жів і визначення їх кількості;

4) організація експлуатації і ремонту транспортних засобів і

транспортних комунікацій;

Залежно від призначення і зони охоплення, розрізняють зов­нішній, внутрішньо-будівельний і технологічний транспорт.

Зовнішнім транспортом доставляються вантажі на терито­рію будівництва від станцій магістральної залізниці, річкових і морських причалів та морів, від підприємств будівельної індуст­рії тощо.

Внутрішньо-будівельний транспорт використовується для здійснення перевезень у межах будівельного майданчика.

Технологічним транспортом здійснюються перевезення і переміщення вантажів всередині підприємства.

Обсяги перевезення вантажів встановлюються розрахунково за об’ємами різних видів робіт і відповідними нормами витрат матеріалів на одиницю об’єму робіт. Для попередніх стадій про­ектування номенклатура і обсяг перевезених матеріалів встанов­люється за типовим набором ресурсів на 1 млн. грн. будівельно- монтажних робіт, який міститься у «Розрахункових нормативах для складання проектів організації будівництва».

Для транспортування вантажів при будівництві застосову­ються, в основному, такі види транспорту: автомобільний; заліз­ничний; водний; повітряний; спеціальний (канатний, конвеєр­ний, пнемо — і гідротранспорт, контейнерний тощо).

Вибір виду транспорту здійснюється на основі техніко — економічних розрахунків. Однак, при виборі транспортних засо­бів розрахунок експлуатаційних витрат на перевезення слід вес­ти не за тарифами, а за розрахунковою собівартістю, визначе­ною на основі відповідних спеціальних розрахунків, що врахо­вують фактичні умови перевезення і експлуатації транспорту. Попередні розрахунки і аналіз показує, що автомобільний тран­спорт, як правило, більш ефективний в порівнянні із залізнич­ним при перевезеннях на відстані до 100 км при рівнинних умо­вах і до 200 км в гірських умовах. Для внутрішньо-будівельних перевезень, в основному, використовують автомобільний транс­порт.

Як було відзначено, вибір виду транспорту і типу машин здійснюється за собівартістю перевезення однієї тонни вантажу

C = C + C + г

Подпись: за формулою

х-ут— K-/e. c.’ х-‘н. р.’ к~’е.

де Се. с. — собівартість експлуатації транспортних шляхів за роз­рахунковий період, яка віднесена до 1 тони вантажу; Сн. р. — собі­вартість вантаження і розвантаження Ітони вантажу;

Се. т. — собівартість експлуатації транспортних засобів, що влаштовуються на період будівництва:

— тимчасових шляхів

Ce. c=[(C6yd.-C3)/Q3az. ] + [(Ac. +E)-K/Qpi4H. ], (3.21)

— постійних шляхів

Ce. c=[(AK+Ac+E) K]/Qpi4H., (3.22)

де Сбуд. — вартість будівництва транспортних споруд, гри.; С3 — залишкова вартість матеріалів, що повертаються після демонта­жу транспортних споруд, гри.; Q3a3 і Qpi4H. — відповідно загаль­ний і середньорічний вантажопотік за даними проекту організа­ції будівництва, т; Ас. — щорічні затрати на утримання транспор­тних шляхів, гри.; Ак — щорічні відрахування на відбудову і ка­пітальний ремонт транспортних шляхів, гри.; Е — експлуатаційні витрати на утримання станцій, постів, роз’їздів і затрати на управління рухом, гри; К — коефіцієнт, що враховує експлуата­ційні витрати на утримання управлінських структур та інші ви­трати (при використанні автомобільного транспорту К = 1,1).

Собівартість експлуатації транспортних засобів визначається за формулою

Q».=Z%}/Gc7 ■ (3.23)

де Т, Ст. ш. — сума вартості машино-змін транспортних засобів,

які зайняті на перевезенні вантажів протягом зміни, гри.; Qsm — обсяг вантажопотоку за одну зміну транспортними засобами, т.

На будівництві, виходячи з певних умов, створюються в пев­ному об’ємі і вигляді підприємства з експлуатації і ремонту ци-

58

клічних видів транспорту. Для автомобільного транспорту мож­ливі дві принципові схеми організації основних транспортних перевезень:

• власним спеціалізованим автотранспортним підрозділом даного будівництва;

• централізованими територіальними автотранспортними управліннями за заявками будівництва.

За першою схемою автотранспортний підрозділ забезпечує все будівництво транспортними засобами відповідно до надхо­дження заявок, а також організовує обслуговування і ремонти транспортних засобів.

За другою схемою всі основні транспортні перевезення, екс­плуатація і ремонт машин здійснюється автотранспортними ор­ганізаціями які, як правило, обслуговують не тільки дане будів­ництво, але й інші об’єкти і підприємства, що знаходяться в зоні його дії. Будівництво, в даному випадку, заключає договір (уго­ду) з автотранспортною організацією на обслуговування певних видів перевезень за визначеним графіком, забезпечує перевезен­ня вантажів, а вантаження і розвантаження — будівництво. Влас­ний автотранспорт будівництва здійснює, в основному, тільки внутрішньо-будівельні перевезення.

Потреба в автотранспортних засобах визначаються двома ме­тодами;

— за обсягами перевезення вантажів;

— за укрупненими показниками на 1 млн. грн. вартості будіве­льно-монтажних робіт.

Розрахунок потреби в автотранспортних засобах за обсягами перевезення вантажів виконується на основі фактичних транс­портних схем і дає найбільш точні результати. Цей метод розра­хунку застосовується, як правило, на стадії робочого проекту­вання, а також для обґрунтування щорічних заявок на автотран­спорт і запасні частини.

Загальна потреба в автотранспортних засобах визначається за формулою

Л = А±А (3.24)

К,

де А3, Ав — відповідно кількість автомобілів для зовнішніх пере­везень і для внутрішньо-майданчикових перевезень, шт.; Кв — коефіцієнт використання автомобільного парку (час на переба­зування, простої з організаційних причин, приймається Кє=0,6…0,7).

Для зовнішніх перевезень за кожним типом вантажів визна­чається необхідна кількість відповідних автотранспортних засо­бів.

Так, число автомобілів, що необхідне для перевезення і-того виду вантажу, визначається за виразом

n3I=Ido6,/Qn, (3.25)

де Ідоб. і — добова інтенсивність перевезення і-того виду вантажу; QT — продуктивність автомобіля за добу;

Ідоб. і= VLpi4H. Кн /Т, (3.26)

де Vi. pi4H, — річний об’єм (обсяги) перевезень і-того вантажу, т; Кн — коефіцієнт, що враховує нерівномірність процесу переве­зень вантажів (приймається ^н=1,10…1,15); Т — розрахункова кі­лькість робочих діб у році;

Продуктивність автомобіля Qm за добу можна визначити за формулою

Qn= (T/t4)-qM/Ke, (3.27)

де Т — число розрахункових робочих годин автомобіля за добу; їц — тривалість робочого циклу машини в годинах для переве­зення і-ого вантажу; qM — вантажопідйомність автомобіля; Кв — коефіцієнт використання автомобільного парку.

Тривалість циклу автомобіля їц визначається за формулою

їц — lx/V3p. H. + tH + lH/Vcp. x.+tp+tm, (3.28)

де їн і lx — відповідно протяжність вантажного і холостого шляху, км; VCp. H. і VCp. x. — середня швидкість вантаженого і порожнього автомобіля, км/год.; tH. і tp. — тривалість, відповідно, вантаження і розвантаження автомобіля, год.; tm — тривалість маневрування автомобіля та чекання до вантаження, год.;

Загальна кількість автотранспортних засобів для зовнішніх перевезень визначається як сума окремих типів машин:

і = п

(3.29)

2=1

Кількість автомобілів для внутрішньо-майданчикових переве­зень визначається технологічними розрахунками в проекті ви­конання робіт окремо для кожного виду робіт: бетонних, земе­льно-скельних, підземних і т. п.

Потреба в автомобільному транспорті для окремого техноло­гічного процесу визначається за формулою

ne=Q t4 Ko/qm, (3.30)

де Q — інтенсивність подачі матеріалу або його перевезення, т/год., м3/год., їц — тривалість робочого циклу автомобіля, год., К0 — коефіцієнт, що враховує втрати часу з організаційних та інших причин (К0 = 1,10…1,15).

Загальна кількість автомобілів для внутрішньо-

майданчикових перевезень вантажів визначається за формулою

і-п

Л,= ^п,-Кщ, (3.31)

2=1

де Ктр — коефіцієнт, що враховує різні додаткові види транспор­ту (для гідровузлів з співвідношенням бетонних і земляних ро­біт 1 : 10 — і: 34, Ктр = 1,15; 1: 35 і більше — Ктр = 1,20).

Розрахунок потреби в автотранспортних засобах за методом укрупнених показників на основі річних обсягів будівельно — монтажних робіт в грошовому виразі

А = А3 + Ав + А авт, (3.32)

де А3 — кількість автомобілів для зовнішніх перевезень за спис­ком і визначається за формулою

А3 = Q ■ L /Пт ■ qm, (3.33)

де Q — сумарний річний обсяг зовнішніх перевезень, т; L — сере­дня відстань перевезення вантажів, км; Пт — середньорічний
пробіг одного автомобіля, км; qM — середня вантажопідйомність автомобіля для зовнішніх перевезень, т.

Кількість автомобілів за списком для внутрішньо — майданчикових перевезень визначається за формулою

Подпись: qM (3.34)

де а — розрахунковий показник потреби в автотранспортних за­собах на 1млн. грн. будівельно-монтажних робіт; Q — річний об­сяг будівельно-монтажних робіт, млн. грн.; К2- коефіцієнт, який враховує інший автотранспорт (приймається К2 = 1,3); qM — се­редня вантажопідйомність автомобілів, т.

Кількість автобусів для перевезення працюючих обчислюєть­ся за формулою

Р ■ Т

А.„ =—г-к3, (3.35)

pk-L

де Р — середньорічна чисельність працюючих, яка має бути пе­ревезена до місця будівництва, осіб; L — річний обсяг переве­зень автобусом працюючих від місця проживання до місця ро­боти, км; К3 — коефіцієнт, що враховує число робочих поїздок на добу (приймається рівним 700 за рік); la — нормативний річ­ний обсяг перевезень одним автобусом (приймається 40…45 тис. км); рк — місткість одного автобуса, осіб.

Для гідротехнічного будівництва існує орієнтовний розподіл за типами автомобілів: автомобілі — самоскиди — 65%; бортові автомобілі — 20%; тягачі — 15%; автопричепи — 5…10% від зага­льної кількості вантажних автомобілів.

Аналогічно здійснюється підбір тракторних транспортних за­собів.

Комментарии закрыты.

Реклама
Август 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Рубрики