Портал о строительстве и ремонтных работах

Вартість бетонного господарства для великих обсягів водого­сподарського будівництва складає 3…5% вартості будівництва основних споруд.

Технологічні процеси приготування бетонної суміші автома­тизовані і управління здійснюється з центрального пульту бе­тонного господарства (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Схема мобільного бетонного вузла

Процес приготування бетонної суміші є складним і включає отримання, збереження компонентів бетонної суміші, дозуван­ня, змішування і подачу в транспортні засоби.

До складу бетонного господарства входять:

1. Бетонозмішувальні установки з бетонозмішувачами цик­лічної або безперервної дії (рис. 2.8, 2.9). а б

Рис. 2.8. Бетонозмішувачі: а — циклічної дії; б — безперервної дії

2. Склади заповнювачів і цементу.

3. Установки (обладнання) для приготування, підігріву або охолодження заповнювачів і води.

4. Компресорні і холодильні станції.

5. Приміщення для зберігання і приготування домішок до бетонної суміші.

6. Установка для промивки бадей і кузовів транспортних засобів.

7. Адміністративні, побутові і допоміжні приміщення та служби (ремонтно-механічні майстерні, склади запасних частин, підстанція тощо).

Всі підприємства бетонного господарства забезпечуються во­дою, теплом, стиснутим повітрям, електроенергією і транспорт­ними комунікаціями.

Бетонне господарство на об’єктах водного господарства но­сить тимчасовий характер і після закінчення будівництва воно демонтується для використання на іншому об’єкті.

Рис. 2.9. Схема компоновки технологічного обладнання бетонозмішувально­го заводу: 1- витратні бункери заповнювачів; 2- конвеєр-дозатор; 3 — скипо — вий підйомник; 4 — бетонозмішувач; 5 — рама бетонозмішувача; 6 — дозатор цементу; 7 — дозатор хімічних домішок; 8 — дозатор води; 9 — витратний силос цементу з фільтром; 10 — шнековий конвеєр

Основним показником потужності бетонного господарства є продуктивність бетонозмішувального підприємства в м3/год або тис. м3/міс.

Бетонне господарство може бути побудоване за централізо­ваною або децентралізованою схемою. За централізованою схе­мою бетонне обладнання розташовується ближче до основного будівництва на території виробничої бази об’єкту.

За децентралізованою схемою — об’єкти бетонного господар­ства обслуговують окремі об’єкти і розташовуються на території виробничої бази.

Централізоване бетонне господарство має у порівнянні з де­централізованим ряд переваг: необхідна потужність господарст­ва завжди менша сумарної потужності децентралізованих уста­новок; менший об’єм допоміжних споруд і зовнішніх комуніка­цій на території бетонного господарства.

За територіальним розташуванням бетонні господарства по­діляють на об’єктні (для обслуговування об’єкту), дільничні (для обслуговування декількох об’єктів) і районні (обслугову­вання об’єктів різних галузей).

Радіус обслуговування таких господарств визначають за фо­рмулою

R=(ti-t2)Vmp, км, (2,7)

де t1 — час до початку твердіння бетонної суміші; t2 — час на при­готування, транспортування, вивантаження і вкладання бетонної суміші, год.;

Vmp — швидкість транспортування бетонної суміші, км/год.

Радіус дії районних бетонних господарств товарного бетону складає 10..15 км.

Продуктивність бетонного господарства визначається за фо­рмулою

йб. з=1беДДптф), м3/год, (2,8)

де /бет — максимальна місячна інтенсивність виконання бетонних робіт (за календарним графіком бетонування), м /год;

kH — коефіцієнт нерівномірності виконання бетонних робіт (приймається 1,3…1,4, більше значення приймають для дрібні­ших об’єктів будівництва);

n — число робочих днів у місяці; m — число робочих годин у добі; Ф — коефіцієнт, що враховує ефективність використання робочо­го часу (ф=0,85…0,95).

(2.9)

де Уб — місткість бетонозмішувача, л; Д — коефіцієнт виходу бе­тонної суміші (fi = 0,67); k# — коефіцієнт ефективності викорис­тання бетонозмішувача (k# = 0,8…0,9); t3 — час завантаження бе­тонозмішувача компонентами бетонної суміші, с; t„ — тривалість перемішування бетонної суміші (примусового змішування су­міші tn= 60 с, для гравітаційного перемішування tn = 90…150 с); tB — час вивантаження суміші з барабану (te = 12…20 с); tnoe — час повернення барабана у вихідну позицію (tnoe = 12…20 с).

Загальна тривалість циклу приготування бетонної суміші складає близько 1,5…3,5 хв.

Для зберігання компонентів бетонної суміші використовуються склади цементу і заповнювачів. Склади цементу бувають: амбар­ні; бункерні; силосні.

В основному цемент зберігають у силосах, які бувають діаме­тром 3.. .10 м, і висотою 5.. .20 м.

В кожному такому силосі зберігається від 15 до 1200 т цемен­ту. Склади цементу підбираються залежно від способу доставки цементу і продуктивності бетонного господарства за формулою

М^Пбдоб ‘ Ц’ Іц Кт, (2.10)

де Пбдоб — продуктивність бетонного господарства за добу, яка визначається за формулою

Пб. доб = йб. з — Тдоб, (2.11)

Ц — кількість цементу на 1 м бетонної суміші;

Ц — термін зберігання запасу цементу на складі, доба.

(для прирейкового складу t4= 10…15 діб, для притрасового складу tM = 5.. ,7діб);

Кт — коефіцієнт, який залежить від нерівномірності доставки цементу на склад (Кт =1,2.. .1,3 для автомобільного транспорту; ^=1,3.. .1,35 для залізничного транспорту).

За розрахунковою місткістю складу підбирається один або декілька стандартних типових складів цементу, які загалом по­винні задовольняти умові

Пб. доб 3 $зап ^ту (2.12)

де 3 — кількість заповнювачів в 1м бетонної суміші (піску, гравію, щебеню), м3;

t3an — запас заповнювачів на складах, доба ( для автомобільного транспорту t3an. =3 доби, для залізничного — t3a„=5…7 діб).

Комментарии закрыты.