Портал о строительстве и ремонтных работах

4.1. Енергопостачання об’єктів виробничої бази будівництва

Енергопостачання об’єктів будівництва здійснюється з само­го початку створення об’єктів виробничої бази, причому розши­рення мережі забезпечення енергією будівельних об’єктів здійс­нюється поетапно із збільшенням потужності джерел енергопо­стачання, ускладненням схем їх забезпечення і режимів роботи. У зв’язку з цим виникає потреба поетапного під’єднання об’єктів до джерел енергопостачання. Для водогосподарського і гідротехнічного будівництва система енергопостачання має ряд особливостей, що відрізняє її від енергопостачання об’єктів ци­вільного і промислового будівництва:

— значна віддаленість об’єктів будівництва від існуючих електромереж;

— значна енергоємність будівництва;

— нерівномірність навантаження в добовому, сезонному і рі­чному планах;

— необхідність в резервному джерелі енергії, оскільки є такі види робіт, які не допускають перерв.

На першому етапі електропостачання будівництва здійсню­ється за допомогою тимчасових електростанцій. На другому — прокладається основна і резервна ланки ЛЕП, які можуть мати тимчасовий або постійний характер. На третьому етапі всі тим­часові лінії заміняються на постійні за наявністю не менше двох ліній або двох джерел постачання.

Тимчасові електростанції можуть бути:

• пересувні — монтуються на автомобільному шасі;

• комплексні — газотурбінні пересувні і газотурбінні блочні електростанції;

• дизельні — пересувні дизель-електроустановки.

Для того, щоб розрахувати потужність електричного наван­таження і підібрати трансформаторне обладнання всі споживачі електричної енергії поділяються на групи:

1) освітлювальна (освітлення об’єктів, прожекторне освітлен­ня);

2) силова (енергопостачання машин і механізмів);

3) технологічна (водовідлив, електропрогрівання бетону, зва­рювальні апарати, подача повітря).

Повна потужність в кВ-A для різних об’єктів може бути ви­значена за формулами:

— для однієї групи споживачів

П

Ppj—Рci’ Kn/C0Styi> (41,

I— 7

=

COStp — Г)

де Pci — середня номінальна потужність відповідної і-тої групи споживачів на j-тому об’єкті;

Кпі — коефіцієнт попиту для і-тої групи споживачів, який приймається за нормативною літературою для j-того об’єкту;

cosqi — коефіцієнт потужності для і-тої групи споживачів, який приймається за нормативною літературою (в середньому дорівнює 0,75);

1,1 — коефіцієнт, що встановлює втрати потужності в мере­жах;

YPde, YPeup, YPo. e, YPo.3. — відповідно суми номінальних по­тужностей двигунів та виробничого обладнання (силової групи), внутрішнього та зовнішнього освітлення в кВт для пікового пе­ріоду будівництва; Кп. д, Кп. вир, Кп. в, Кп.3 — відповідно коефіцієнти попиту, що залежать від ступеня одночасності роботи і величи­ни завантаження споживачів; ц — коефіцієнт корисної дії сило­вих електродвигунів (і) = 0,78…0,87).

Загальна розрахункова потужність споживачів визначається за формулою к

Np—jNpj Км, (4.2)

j—1

де KM — коефіцієнт нерівномірності споживання електроенергії різними групами споживачів, який приймається ^=0,7.. .0,8.

На основі визначеної розрахункової потужності споживачів підбирається трансформаторне обладнання. При цьому слід вра­хувати, що 5.10% електроенергії губиться на дільничних елек­тромережах, а коефіцієнт завантаження трансформатора не ме­нше 75%.

Проектування енергозабезпечення об’єкта виконується у такій послідовності:

— розрахунок потужності джерел електроенергії;

— проектування електромережі.

Необхідну кількість електроенергії визначають залежно від потужності силового обладнання, зовнішнього та внутрішнього освітлення, потреби виробництва. Потужність двигунів будіве­льних машин і установок приймається за паспортами, каталога­ми або довідниками, а виробничого обладнання — за каталогами і довідниками.

Число прожекторів для містечка будівельників приймається за вихідними даними.

Запроектовані об’єкти електропостачання і споживання виро­бничої бази будівництва наносяться на генплан у відповідному масштабі.

Комментарии закрыты.