Портал о строительстве и ремонтных работах

Виконання будь-яких будівельних робіт пов’язане з витрата­ми води для виробничих і технічних потреб, для гасіння пожеж, господарсько-побутового споживання на будівельному майдан­чику і в містечку будівельників. Джерелом водопостачання бу­дівництва можуть бути як підземні, так і поверхневі води. Оскі­льки воду з поверхневих джерел обов’язково потрібно очищати, то перевагу, як правило, надають підземним джерелам.

Джерело водопостачання, вибір якого здійснюється відповід­но до вимог ДЕН „Інженерне обладнання споруд, зовнішніх ме­реж” погоджується з органами санітарного нагляду та з терито­
ріальними геологічними управліннями (для варіанту водозабез — печення підземними водами).

Для регулювання нерівномірності водоспоживання проекту­ють водонапірні вежі і резервуари на дерев’яній, металевій або іншій естакаді, які містять регулюючий, протипожежний і ава­рійний запаси води.

Проектування тимчасового водопостачання потрібно викону­вати в такій послідовності:

— виявити і класифікувати споживачів води;

— визначити потреби у воді кожного споживача;

— визначити розрахункові витрати води для кожного спожива­ча;

— встановити вимоги щодо якості води;

— вибрати джерела водопостачання, підібрати відповідне обла­днання та запроектувати схеми водопровідної мережі;

— вибрати методи та схеми прокладання водопровідної мережі.

Вихідними даними для проектування системи водопоста­чання є: номенклатура, обсяги робіт, терміни та способи вико­нання робіт, кількість робітників і техніки, що користується во­дою; дані про джерела водопостачання, нормативні та довідкові дані.

Розрахунок витрат води здійснюють за формулами для кож­ного споживача окремо, а результати наводять у табличній фор­мі (табл. 4.2.)

Виробничі витрати води в (л/с) на обслуговування будівель­них і транспортних машин та механізмів визначаються за фор­мулою

(4.11)

де М — кількість будівельних, транспортних машин та обладнан­ня; В1 — норма витрати води на відповідну одиницю виміру; К1 — коефіцієнт нерівномірності споживання води для обслуговуван­ня будівельних, транспортних машин та обладнання; — трива­

лість зміни, яка приймається рівною 8 год; n3M. — число змін ро­боти впродовж доби.

Витрати води (в л/с) на господарсько-побутові потреби (крім користування душем) визначаються за формулою

А А А

Nx-B2-E2 NxB3.E2 n,-b4-e2

Qzoc = ————— Т77ПГ + —————- Т77Г7Г +———— " 77;—, (4.12)

gi *■ gi

де N1 — число працівників, які проживають у містечку будівель­ників; tgi — тривалість зміни; В2, В3, В4 — відповідні питомі ви­трати води на одного проживаючого у містечку на господарсь­
ко-питні потреби, на приготування їжі, на умивання; К2 — коефі­цієнт нерівномірності споживання води; ti — тривалість умиван­ня, яка приймається 3 хв. на кожного проживаючого.

Витрати води на душові установки в л/с розраховуються за формулою

де N2 — кількість робітників, які приймають душ, визначається як N2 = (0,3…0,4) Nf, Кз — коефіцієнт годинної нерівномірності водопостачання (К3 = 1,0); В5 — витрати води на одного робітни­ка, який приймає душ; t2 — тривалість роботи душових установок (t2 = 1 год. помножити на число установок).

Витрати води на протипожежні цілі Qnox — встановлюють та­ким чином, щоб забезпечити одночасну дію двох гідрантів з ви­тратою 2,5 л/с на кожен струмінь. Тобто, робота пожежників має тривати за розрахунком не менше 3-х годин з витратою 5,0 л/с. Такі витрати води на пожежегасіння необхідно приймати для об’єктів з площею забудови до 10га.

Гасіння пожежі на будівельному майданчику передбачається за допомогою індивідуальних засобів. Тоді загальні витрати во­ди в л/с визначаються за формулою

0.заг. — Qeup. + Qzoc. + Qdyrn. + Q пож. (4.14)

Мережі тимчасового водопроводу влаштовують із сталевих газових труб діаметром 25…50 мм, або ж з гумових шлангів. Можна використовувати пластмасові труби діаметром 50…200мм.

Насосні установки приймаються свердловинного типу з насо­сами А, АТН і ЭЦВ. Насоси підбираються за двома параметра­ми: витратою насоса QH і його напором Нн. Витрата насоса ви­значається за формулою

QH — Qsaz/ Za. H, (4.15)

де ZOM. — число основних насосів.

Якщо в містечку будівельників передбачається встановлення водонапірного бака, який монтується на водонапірній вежі, то напір насоса визначається за формулою

Нн = Нг + hw, (4.16)

де Нг — геодезичний напір насоса в м, який визначається за фор­мулою

Нг = [ВБ — [РПВ, (4.17)

де [ВБ — відмітка верху водонапірного бака, яку можна визначи­ти як

[ВБ = [ПЗ + К, (4.18)

де відмітка поверхні землі ЦПЗ) визначається з генплану за го­ризонталями, а висота вежі разом з водонапірним баком прий­мається в межах he = 3…7м.

Відмітка рівня підземних вод визначається як

[РПВ = [ПЗ — hn. e, (4.19)

де h„.e. — глибина залягання підземних вод, м.

На підставі значень QH і Нн, за зведеними графіками областей застосування насосів підбирається марка свердловинного насоса та його основні технічні та конструктивні параметри.

Комментарии закрыты.