Підприємства для виробництва нерудних будівельних матеріалів

Камінь, гравій, щебінь, пісок, глина, природні лицювальні кам’яні матеріали відносяться до нерудних будівельних матеріа­лів. Вони є складовими при приготуванні бетонних сумішей, для кріплення укосів, влаштування зворотних фільтрів, будівництва доріг, гребель, насипів, дамб обвалування тощо,

Нерудні будівельні матеріали загальному обсязі будівельно — монтажних робіт складають 10…15 % їх загальної вартості, а їх маса — 50 % маси від всіх будівельних матеріалів.

Родовища нерудних матеріалів характеризуються запасами, характером їх залягання, потужністю пластів, фізико-хімічними і механічними властивостями тощо.

Запаси нерудних матеріалів повинні забезпечувати експлуа­тацію кар’єру протягом 10…15 років при видобуванні матеріалу

з

обсягом 100…250 тис. м за рік і 20…25 років для потужних кар’єрів обсягом більше 250 тис. мз за рік.

Підприємства для видобування нерудних будівельних матері­алів називають кар’єрами. Ступінь механізації робіт в кам’яних кар’єрах знаходиться в межах 50…75%, а на гравійно-піщаних — 60…90%.

Кар’єри класифікуються за:

• призначенням;

• потужністю;

• розташуванням;

• способом добування відносно рівня води;

• характером залягання корисної породи.

За призначенням кар’єри поділяються на промислові, сиро­винні та будівельні.

Промислові належать до постійно діючих і обслуговують різ­них споживачів. Сировинні також є постійно діючими і постав­ляють будівельні матеріали для заводів залізобетонних виробів. До будівельних кар’єрів відносяться тимчасові, що обслугову­ють окремі об’єкти.

За потужністю кар’єри поділяються на міжрайонні, районні, місцеві. Міжрайонні постачають продукцію, як правило, декіль­ком районам, районні — тільки району, а місцеві — обслуговують окремий завод або окреме будівництво.

За розташуванням кар’єри поділяються на гірські, заплавні і руслові. Гірські кар’єри використовуються в будь-яку пору року, заплавні періодично. В руслових кар’єрах матеріали добувають з під води. Залежно від способу добування відносно рівня води кар’єри поділяються на наземні і підводні.

За характером залягання корисної породи кар’єри поділяють­ся на кар’єри з суцільним, шаровим або лінзовидним заляган­ням.

Перед розробкою будівельних матеріалів у кар’єрі виконують попередні вишукування, якими встановлюють межі залягання, запаси матеріалів, їх фізико-механічні характеристики (грану­лометричний і мінералогічний склад) тощо.

За результатами вишукувань складають паспорт родовища і передають його в державний кадастр нерудних корисних копа­лин.

При проектуванні кар’єрного господарства встановлюють:

— площу кар’єру;

— спосіб розкриття кар’єру;

— місце відвалу породи;

— спосіб розробки матеріалу та його транспортування;

— організацію розробки кар’єру з розбивкою в плані на

смуги і яруси по глибині.

Розміри кар’єру встановлюють на основі необхідного корис­ного об’єму матеріалу з врахуванням технологічних відходів і втрат. Об’єм породи, що належить розробити визначається за формулою

WK=Wi+W2+W3, (2.3)

де Wi — необхідний корисний об’єм матеріалу, з врахуванням розпушення, при добуванні і переробці, м3;

W2 — відходи, що утворились у процесі переробки і сортуван-

3

ня, м ;

W3 — втрати матеріалу при транспортуванні і зберіганні, м.

Площа, що відводиться під кар’єр визначається за виразом

FK=W/H, (2.4)

де H — середня товщина шару матеріалу, що добувається.

При добуванні нерудних будівельних матеріалів у кар’єрі ві­дкритим способом застосовують наступні технологічні процеси (рис. 2.3):

Підприємства для виробництва нерудних будівельних матеріалів

Рис. 2.3. Технологічна схема добування і переробки каменю

— виконання розкривних робіт (ґрунт переміщується за межі кар’єру, або вивозиться для інших потреб);

— добування матеріалу (відкритим способом тощо)

— переробка, подрібнення, фракціонування;

— транспортування готової продукції на склади зберігання.

За характером технологічного процесу розрізняють підприєм­ства з відкритим і замкненим циклом подрібнювання. При відк­ритому циклі матеріали пропускаються крізь подрібнювач однократно. Після чого він подається на сортування, а потім на склад готової продукції.

При замкненому циклі, фракції, які не пройшли крізь верхнє сито повторно поступають на подрібнювання, на той самий под­рібнювач.

Нерудні будівельні матеріали доцільно переробляти за місцем їх видобування на спеціалізованих підприємствах і установках.

Камінь на щебінь перероблюють на подрібнювально — сортувальних підприємствах (рис. 2.4), а гравійно-піщані суміші і пісок — на промивно-сортувальних за технологічною схемою (рис. 2.5).

Подпись: Рис. 2.4. Стаціонарний подрібнювально-сортувальний завод

збагачувальних підприємствах

Для подрібнювання нерудних будівельних матеріалів залежно від найбільшого розміру каменя застосовують дробарки різних типів: щокові, конусні, валкові і ударної дії — молоткові і ротор­ні.

Всі вони використовуються залежно від продуктивності (рис. 2.6):

з

— щокові 5…310 м/год,

з

— конусні 23…170 м/год,

з

— валкові 15…125 м /год,

з

— ударні 6…100 м /год (мають універсальне застосування).

Подпись: Рис. 2.6. Обладнання для подрібнювання і сортування нерудних будівельних матеріалів: а - щокова дробарка; б - конусна дробарка; в - грохот

а б в

Розрахунок і вибір технологічного обладнання подрібнюва­льно-сортувального господарства визначається відповідно до максимального годинного навантаження на обладнання.

Для підбору технологічного обладнання максимальна проду-

з

ктивність (м /год) підприємства визначається за формулою

Подпись: бтахйгп-І-д’К-км

(2.5)

де Qzn — продуктивність підприємства (вихід готової продукції), мз за проміжок часу;

j — кількість матеріалу (гірської маси), що поступає на облад-
нання;

j1 — вихід готової продукції (щебеню, гравію, піску) від гірсь­кої маси;

S, S1 — середня насипна об’ємна маса відповідно готової про­дукції і матеріалу, що поступає на дане обладнання;

Т1 — річний фонд чистого часу роботи обладнання;

кн — коефіцієнт нерівномірності подачі гірської маси *н=1,1…1,25;

Підприємства для виробництва нерудних будівельних матеріалів Подпись: QmdiXMic Qcep.Mic Подпись: (2.6)

км — коефіцієнт нерівномірності місячного споживання проду­кції у “піковому” році

визначається за графіком споживання нерудних матеріалів у “піковому” році (в більшості випадків к„=1,2).

Комментарии закрыты.

Реклама
Март 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Май    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Рубрики