Портал о строительстве и ремонтных работах

Кожне будівництво вимагає використання збірних бетонних і залізобетонних виробів (табл. 2.1).

Збірні бетонні і залізобетонні споруди відрізняються від мо­нолітних тим, що їх конструкція розділена на окремі частини і деталі (блоки), що виготовляються на спеціалізованих заводах або полігонах. Блоки транспортують до місця монтажу і вкла­дають у споруди з ретельною заробкою їх стиків.

Спорудження будівель, гідротехнічних споруд із збірних залі­зобетонних виробів є найбільш прогресивний метод організації робіт. При цьому технологія робіт стає простою, скорочується кількість робітників, машин, створюються умови для викорис­тання високопродуктивних машин, що призводить до скорочен­ня термінів будівництва і перетворення будівництва в індустріа­льний, практично заводський процес.

При будівництві з використанням залізобетонних виробів за­

безпечується висока якість, зменшуються обсяги і вартість ро­біт.

Збірні залізобетонні вироби на водогосподарських об’єктах в гумідній зоні використовується для будівництва трубчатих ре­гуляторів і переїздів, швидкотоків, оглядових колодязів тощо.

Таблиця 2.1 Номенклатура збірних залізобетонних виробів, що _________ застосовуються в будівництві_____________ Потреба будівництва, % Житлово- цивільного СІЛЬСЬКОГО виробни­ чого Види виробів Промис­ лового без крупно­ панель­ ного крупно­ панель­ ного Фундаменти 15 13 6 10 Колони та стійки 13 5 0,5 3 Балки, прогони, ригелі 10 17 1 8 Ферми та арки 6 — — 1 Плити покрить та перекриттів 28 50 34 19 Стінові панелі 8 — 50 12 Сходові марші та майданчики 0,1 3,4 3,4 0,1 Труби: безнапірні 0,8 1,4 1,4 2,9 напірні 0,5 1,8 1,8 2,9 Опори ЛЕП, ліній зв’язку… 3 3 0,5 8 Інші вироби 15,6 5,4 1,4 33,1

На зрошувальних системах будуються трубопроводи, насосні станції, облицьовуються канали, укоси гребель, влаштовуються мостові конструкції. Для будівництва житла використовуються фундаментні та стінові блоки, конструкції перекриття тощо. Гідротехнічні споруди частіше всього влаштовують комбіно­ваними, збірно-монолітними, з різними значеннями коефіцієнта збірності (ГТС від 0,15…0,25, водогосподарське будівництво за­галом 0,6..0,9).

Коефіцієнт збірності визначається за формулою

3

де W36 — об’єм збірних елементів у споруді, м ;

Wfjem — загальний об’єм бетону у споруді, м3.

Виготовлення збірних залізобетонних виробів здійснюється на підприємствах двох типів: заводах залізобетонних виробів та полігонах.

Завод залізобетонних виробів — це постійне підприємство з високомеханізованою технологією виробництва і обмеженою номенклатурою виробів, що виготовляють великими партіями (серіями).

Полігон — це тимчасове підприємство відкритого типу із спрощеним обладнанням і технологією. Полігони створюються при заводах залізобетонних виробів для збільшення їх продук­тивності та номенклатури виробів, і, в основному, задіяні в пері­од роботи з додатною температурою повітря, а також як самос­тійні підприємства для виготовлення несерійних, великогабари­тних конструкцій і деталей.

Полігони можна організовувати і безпосередньо на будівель­них майданчиках для виготовлення великогабаритних, важких і нетранспортабельних виробів.

Залізобетонні вироби та конструкції за формою поділяються на плоскі (плити різних розмірів для покриття, дорожнього по­лотна), балочні конструкції (палі, опори, прогони, перетинки, балки перекриття, арки) і просторові (лотки, труби круглого і прямокутного перерізу).

Маса блоків і конструкцій залежить від їх розмірів і стано­вить в межах 100… 5000 кг.

Склад технологічних процесів виготовлення залізобетонних виробів і конструкцій включає:

• підготовку форм (з дерева, металу, бетону, залізобетону, пластмас);

• армування виробів (для попередньо напружених виробів — попередній натяг арматури);

• формування виробів (вантаження бетонної суміші у фор­ми і вібрування);

• прискорення твердіння виробів (створення необхідного температурного режиму);

• розпалублення виробів;

• виймання виробів з форм і їх складування.

Серед всіх процесів виготовлення основним є процес форму­вання виробів і конструкцій.

Складу технологічних процесів відповідає структура вироб­ничої бази підприємства з виробництва збірних залізобетонних виробів (рис. 2.10),

Рис. 2.10. Структура виробничої бази підприємства з виробництва збірних залізобетонних виробів

За характером виконання цих процесів розрізняють три схеми виготовлення виробів:

1. Стендова схема, за якою у виробництві застосовуються нерухомі форми, вироби залишаються на одному місті аж до транспортування їх на склад готової продукції. Продуктивність стендового способу залежить від тривалості періоду твердіння виробів.

2. Поточно-конвеєрна схема — за якою вироби виготовля­ються у переносних жорстких формах, що переміщуються на конвеєрі із заданим ритмом руху. Ця схема застосовується на крупних спеціалізованих заводах з обмеженою номенклатурою

Рис. 2. її. Схема організації виробництва збірних залізобетонних виробів конвеєрним способом

3. Поточно-агрегатна схема або комбінована відрізняються

40

тим, що на окремих ділянках виробництво організовується за принципом окремих технологічних схем. Цей спосіб застосову­ється на заводах і крупних полігонах при виготовленні різнорід­ної продукції (рис. 2.13).

Рис. 2.12. Схема розміщення технологічного устаткування в цеху при вироб­ництві збірних залізобетонних виробів конвеєрним способом: 1 — візок; 2 — пости підготовки форм-вагонеток (чищення й змащення форм); 3 — пост укладання фактурного шару; 4 — пост укладання арматурних конструкцій і закладних деталей; 5 — пости формування виробів (віброущільнення бетонної суміші, загладжування поверхні виробу); 6 — пост розпалублення відформо­ваних виробів; 7 — підйомник багатоярусний пропарювальної камери безпере­рвної дії; 8 — камера пропарювання; 9 — понижувач; 10- кантувач; 11 — пост ВТК

Залежно від конструкції виробів і технології їх виготовлення, використовують різні форми:

• повні форми (форми з дном і бортами);

• переносні піддони;

• матриці, що виготовляють з залізобетону;

• віброформи;

• віброштампи тощо.

Форми виготовляються збірно-розбірними, які розбираються при кожному розпалублені і знову збираються.

Перед початком бетонування форми оглядають, очищають, ліквідовують дефекти, що виникли, змащують поверхні.

Для ущільнення бетонної суміші використовують вібратори або стенди. При стендовій технології застосовують зовнішні,
внутрішні і поверхневі вібратори.

При виготовленні труб і порожньотілих паль суміш ущільню­ється центрифугуванням за рахунок швидкого обертання.

Теплова обробка для прискореного твердіння бетону викону­ється в камерах пропарювання, які поділяються на: розбірні і періодичної дії.

Розбірні камери встановлюють на стенди після формування виробів і подають пару під ковпак гнучкими шлангами. Розбірні камери виготовляють з металу, утеплюються мінеральною ва­тою і оббиваються руберойдом (толем, дошками, дерев’яними плитами з прокладкою між ними).

Камери періодичної дії або стаціонарні за конструкцією поді­ляються на ямні і тунельні. Пара в них подається перфоровани­ми трубами, що вкладені на дно камери.

Загальний цикл термообробки складається з таких етапів:

• попереднє витримування сформованих виробів до початку термообробки (2…6 год.).

прогрівання виробів з підвищенням температури до максима­льного рівня (t = 40…59°С).

• ізотермічне прогрівання виробів при максимальній пос­тійній (нормативній) температурі (t = 70…80оС) і після певного витримування поступове зниження температури.

• зниження температури і розпалублення виробів, яке по­винне проводитись через 10-20 хвилин після закінчення термоо­бробки.

Готові вироби зберігаються на складах за типами і марками в штабелях, контейнерах, у вигляді пірамід, у касетах тощо. Ви­роби у літній період зволожують (поливають) і вкривають со­лом’яними або очеретяними матами до набуття бетоном відпус­кної міцності 70%. Кожний виріб, що відпускається зі складу, повинен мати штамп-марку відділу контролю якості і дату його виготовлення.

Найчастіше виготовляють вироби з застосуванням напруже­ної арматури — це дозволяє зменшити вагу, покращити транспо­ртабельність, збільшити стійкість до тріщин та водонепроник­ність (рис. 2.14).

Рис. 2.14. Схема розміщення технологічного обладнання в цеху при виго­товленні збірних залізобетонних виробів поточно-агрегатним способом: 1 — естакада для подачі бетонної суміші; 2 — самохідний бетоноукладач; 3 — віб — ромайданчик; 4 — порожниноутворювачі; 5 — пропарювальні камери ямного типу; 6 — мостовий кран; 7 — пост розпалубки; 8 — стенд для обробки та конт­ролю готових виробів; 9 — самохідні візки для транспортування готових ви­робів на склад; 10 — установка для натягу стрижнів

У водогосподарському будівництві застосовують спосіб на­пруження арматури шляхом попереднього розтягування армату­ри до бетонування виробів.

Попереднє розтягування арматури здійснюється механічним або електротермічним способом.

При механічному способі арматура розтягується гідравлічни­ми або гвинтовими домкратами у спеціальних формах.

Електротермічний спосіб базується на властивості сталі роз­ширюватись при нагріванні. При цьому арматурні стрижні на­гріваються до t = 300…450 °С, закріплюються у формі. Після процесу формування виробу температура арматури зменшуєть­ся, вона скорочується і стискує бетон.

Застосування попередньо напружених залізобетонних конс­трукцій дає економію сталі на 25…30 % і бетону на 15…20% у порівнянні з конструкціями із звичайного залізобетону,

Для виконання технологічних операцій полігони обладнують козловими, баштовими кранами вантажопідйомністю до 50т.

Комментарии закрыты.