. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

Подпись: 10. Склад-навіс 1 72,0 м2 11. Майданчик для обслуговування і ремонту машин 12. Вагон-майстерня 1 22,5 м2 13. Майданчик для стоянки механізмів і авто-мобілів 1 5000 м2 14. Склад ПММ тарного зберігання 1 5...15т 15. Огорожа чи позначені межі бази - - 16. Місткості для води 2 на 1...2 м2

Вправи, задачі для самостійної роботи

Задача 1

Завдання. Визначити розміри кар’єру придатного для розро­бки ґрунту і вкладання в тіло греблі та розміри тимчасових від­валів рослинного ґрунту, зрізаного з поверхні кар’єра.

Вихідні дані:

з

— проектний об’єм тіла греблі — Wnp =15130 м ;

— ґрунт тіла греблі — піщані, 2 група;

— тип транспортних засобів — автомобільний;

— ґрунт основи греблі — глина, 2 група;

— товщина шару рослинного ґрунту — hp = 0,25 м;

— товщина шару придатного для розробки ґрунту hK =4м;

— одноківшевий екскаватор марки ЭО-4126 з прямим ков­шем місткістю qe = 1.25 м ;

— висота земляної насипної греблі — 18 м.

Розв’язок:

Площа кар’єру придатного для розробки ґрунту визначається за виразом

Подпись: FK^вир

к де Weup. — виробничий обсяг земляних робіт в м3, який визнача­ється з урахуванням проектного об’єму тіла греблі (Wnp), зна-

чення якого наведено у вихідних даних. Тоді виробничий обсяг земляних робіт визначається за формулою

W =W ■к.

вир пр вир’

де Wnp — проектний об’єм тіла греблі, м3; квир — коефіцієнт пере­рахунку від проектного об’єму до виробничих обсягів, який ви­значається за формулою

к = к — к — к — к — к — к >

вир р п т у ;ус ос

де кр.- коефіцієнт початкового розпушення ґрунту при розробці в кар’єрі (додаток 1);

кп — коефіцієнт, що враховує втрати ґрунту у кар’єрі при пе­реміщенні і навантаженні його у транспорт (додаток 2);

кт — коефіцієнт, що враховує втрату ґрунту при його транспо­ртуванні від кар’єру до місця укладання (додаток 3);

ку — коефіцієнт, що враховує ущільнення ґрунту при укладан­ні в тіло споруди різними механічними засобами (ку= =1,02…1,05);

кус — коефіцієнт, що враховує додатковий об’єм в наслідок осідання основи (додаток 4);

кос — коефіцієнт, що враховує зменшення об’єму споруди в результаті ущільнення її основи (додаток 5);

hK — товщина шару придатного для розробки ґрунту квир = 1,2 ■1,03• 1,01-1,02-1,01-1,05 = 1,35

Подпись: 2Подпись: = 5106,4гПодпись: F* =■Wm = 15130 -1,35 = 20425,5 і 3
20425,5

4

Попередньо ширина кар’єру ЬК визначається за формулою

bk = — JFK 5

де FK — площа кар’єру на рівні верху ґрунту придатного для роз­робки, м2.

bk = V 5106,4 = 71,5 м,

Так як прийнято кар’єр квадратним, то довжина кар’єру буде рівна

lk = 71,5 г

Знаючи розміри кар’єру, а також обсяги розкривних робіт, можна визначити місце розташування тимчасових відвалів рос­линного ґрунту. Об’єм розкривних робіт обчислюється за вира­зом

Подпись: L*у рш и рш ^рШ ГІр)

де Врші Ьрш — відповідно ширина і довжина кар’єру на рівні верху рослинного шару ґрунту в м, які визначаються за формулами

Врш=К + 2тк

Подпись: + 2т„Врш В

де hp — товщина шару рослинного ґрунту, м (вихідні дані); тк — коефіцієнт закладання укосів кар’єру (додаток 9).

Врш =71,5 + 2-3• (0,25+4) = 97м,

Ьрш = 71,5 + 2-3- (0,25+ 4) = 97м,

Wpm = 97 • 97 • 0,25=2352,25м3

Площа поперечного перетину відвалу, з врахуванням коефіці­єнта первинного розпушення рослинного ґрунту, визначається за формулою

W — к

Подпись: F = рш vv рш ‘Кр

в де 4 — довжина відвалу рослинного ґрунту в м, визначається за формулою для двобічного розташування відвалів (рис. 1),

Ів=2Ьрш-Вп,

Вп — ширина піонерної траншеї, яка розробляється екскавато­ром лобовим вибоєм за поздовжньою схемою в м, визначається за додатком 8;

Ів = 2 • 97—25 — 169м,

169

Ширина основи відвалу обчислюється за виразом

ве = Нв(щ+т2),

де Ив — висота відвалу рослинного ґрунту в м, яка визначається за формулою

Подпись: на =

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

F„

Подпись: н. = . Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

т J + т2

Якщо Ив > 2,5м, то Ив приймається в межах 1,5…2,5м; m1, т2 — коефіцієнти закладання укосів відвалу, згідно з рекомендація­ми гщ приймається 2,5…3,0, а т2=1.

Вв =2(3 + 1) = 8м.

Завдання, Визначити необхідну кількість автосамоскидів за умови безперебійної роботи екскаватора при розробці мінераль­ного ґрунту в кар’єрі та транспортуванні його на задану відс­тань.

Вихідні дані:

— кількість одноківшевих екскаваторів марки ЭО-4126 з прямим ковшем місткістю qe = 1,25 м — 1 шт.;

— об’ємна маса ґрунту у кар’єрі yr =1,64 т/м ;

— тип ґрунту — суглинок, 2 група;

— остаточно прийнята довжина кар’єру їк=71,5м;

— довжина земляної греблі 100м;

— довжина відрізку шляху від кар’єру до греблі 600м.

Розв’язок:

Знаючи марку одноківшевого екскаватора, за додатком 10 визначається вантажопідйомність автосамоскида — 10т, а за до­датком 11 марка автосамоскида — КАМАЗ — 353605.

Кількість автосамоскидів на один екскаватор після уточнен­ня їх марки і вантажопідйомності визначається за формулою

па Пек / Па,

де Пек — експлуатаційна продуктивність екскаватора при роботі у кар’єрі (м3/маш.-год.), буде дорівнювати

Пек = 1000 /Нек,

де Не — норма машинного часу екскаватора на одиницю обсягу робіт (1000м3) у машино-годинах (додаток 7).

Пек = 1000 /19,04=52,5 м3/маш.-год. Експлуатаційна продуктивність автосамоскида визначається за формулою

Па = (60 ■ В ■ ктр ■ кеф) / Тц,

де В — об’єм ґрунту у кузові автосамоскида приведений до об’єму у природному стані в кар’єрі, м3; ктр — коефіцієнт, що враховує нерівномірність подачі транспортних засобів для зава­нтаження (приймається ктр = 0,9); кеф — коефіцієнт використання автосамоскида впродовж зміни кеф = 0,74…0,85; Тц — тривалість одного циклу (рейсу) автосамоскида, хв.

Для визначення значень В і Тц. необхідно попередньо узго­дити завантаженість автосамоскида, виходячи з цілого числа ко­вшів. Кількість ковшів Ка., що входять у кузов автосамоскида, з наступним уточненням остаточного значення Ка.0.

Тоді

Ка — Qe / (jr ‘ qe ‘ Фнап ‘ Фроз),

де Qe — вантажопідйомність автосамоскида, т, (додаток 11); yr — об’ємна маса ґрунту у кар’єрі, т/м3 (вихідні дані); qe — геометрична місткість ковша екскаватора, м3; кнап — коефіцієнт, що враховує наповнення ковша екскаватора (приймається кна„ = 0,9…0,95);

кроз — коефіцієнт приведення об’єму розпушеного ґрунту до об’єму у природному стані (додаток 1).

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

Ка = 10/(1,64 • 1,25 • 0,9 • 1,2)= 4,5ковшів. Остаточно значення Ка_а_ приймається цілим числом ковшів з врахуванням місткості кузова автосамоскида Ка.0—5 ковшів. Тоді

де t1 — тривалість подачі автотранспорту для вантаження, хв. (приймається t1 = 2хв); t2 — тривалість вантаження, яка визнача­ється за формулою

t2 = (60 ‘ В • k3am) / ПеК,

де кзат — коефіцієнт, що враховує збільшення тривалості ванта­ження у випадку непередбачених затримок (приймається

кзат = ІД).

t2 = (60 • 6,3 • 1,1)/52,5—7,9 хв,

Подпись: t3 - Подпись: VІ V2 V Подпись: ке■

Тривалість перевезення ґрунту від кар’єру до місця відси­пання (t3) дорівнює

де l1, l2 і l3 — відповідно довжини відрізків шляху з різними умо­вами перевезення ґрунту, а саме: у кар’єрі, від кар’єру до греблі і по греблі, м; V1, V2 і V3 — відповідно швидкості завантаженого

автосамоскида на відповідних відрізках шляху l1, l2 і l3, м/хв. (додаток 13); кв — коефіцієнт, що враховує втрати часу при пере­везені ґрунту у разі непередбачуваних випадків (кв =1,1). Значення ї1 і l3 визначаються за формулами

її = їК / 2=71,5/2=35,8 м,

ІЗ = lr /2=100/2=50 м,

де їк — остаточно прийнята довжина кар’єру, м; lr — довжина зем­ляної греблі, м (вихідні дані).

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

Довжина відрізку шляху (l2) від кар’єру до греблі визначаєть­ся графічно на генплані, враховуючи масштаб.

Тц =2 + 7,9 +2,3 + 2 + 3,95=18,15 хв.

Па = (60 • 6,75 • 0,9 • 0,8) / 18,15=16 м3/маш.-год.,
па = 52,5 / 16=3,3 машини,

Остаточно приймається ціле число автосамоскидів — na=3 машини. Необхідно пам’ятати, що ця кількість автосамоскидів обслуговує один екскаватор в одну зміну.

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та
Необхідна кількість автосамоскидів, з врахуванням виробни­чих факторів, визначається за формулою

де Пско — остаточна кількість автосамоскидів, що працюють сумі­сно з одним екскаватором в одну зміну, шт.; пек — загальна кіль­кість одноківшевих екскаваторів, що працюють у кар’єрі, шт.; кзм — коефіцієнт змінності роботи автосамоскидів (приймається кзм=1,0 — при однозмінній роботі, кзм =1,5 — при двозмінній і кзм = 2,0 — при роботі у три зміни); кпар — коефіцієнт, що враховує ефективність використання автосамоскидів (приймається

киар=0,65…0,85); кт — коефіцієнт використання вантажопідйомно­сті автосамоскида (приймається кт = 0,9…0,95).

N„ = (3 • 1 ■ 1) /(0,7 ■ 0,9)=5шт.

Завдання, Обчислити основні параметри транспортного гос­подарства та чисельність робітників, інженерно-технічних пра­цівників.

Вихідні дані: необхідна кількість автосамоскидів 5 шт.

Розв’язок:

Транспортне господарство водогосподарських комплексів формується з одного або декількох автомобілів і визначається організаційною структурою та масштабами будівництва, компо­новкою та типом споруд.

Основні параметри транспортного господарства

Нормативні значен-

з/п

ня для автосамоски-

Фактичні

Показники

дів вантажопідйомні-

значення

стю

при Nn

До 12т включно

1

2

3

4

І

Площа транспортного госпо­дарства в м2/маш:

І. Основна територія транс­портного господарства, м2 2.Площа виробничих і допо­міжних приміщень, м2

35…45

4…6

200

25

З. Площа адміністративно- побутових приміщень, м2

4

20

Разом

245

II

Витрати на технічні потреби (на 1 автомашину):

1. Води, м3/добу

2. Пари, м3/год

3. Стиснутого повітря, м3/хв

0,10…0,13

0,15…0,18

3…5

0,5

0,75

25

Склад транспортного господарства включає:

1) навіси для поточного ремонту автомобілів; 2) стоянки для зберігання автомобілів; 3) майданчик для відходів; 4) мийка; 5) побутове приміщення; 6) контрольно-пропускний пункт; 7) заправочний пункт.

Чисельність робітників та інженерно-технічних працівників транспортного господарства встановлюється за такими групами:

1. Експлуатаційний персонал (водії)

Ле = 1,05 ■ N,

Ле = 1,05 ■ 5=5,25-6 чол.

2. Робочі для обслуговування і ремонту пересувного складу.

Лр = 0,05 ■ Nn,

Лр = 0,05 ■ 5=0,25—1чол.

3. Підсобно-допоміжні робітники

Лд = 0,05 ■ Nn,

Лд = 0,05 ■ 5=0,25—1чол.

4. Адміністративно-управлінський персонал

Лу = 0,05 ■ Nn,

Лу = 0,05 ■ 5=0,25—1чол.

Загальна кількість працюючих в транспортному господарстві визначається за формулою

Лав = Ле + Лр + Лд + Лу,

Лав = 6+1+1 +1=9 ЧОЛ.

Задача 4

Завдання, Розрахувати тимчасові будівлі містечка будівель­ників.

Вихідні дані: кількість проживаючих становить 9 чол.

Розв’язок:

Розрахунок площ та підбір тимчасових споруд проводиться в табличній формі з використанням додатків.

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

Задача 5

Завдання, Розрахувати тимчасові витрати води та електроенергії на будівництві.

Вихідні дані:

— одноківшевий екскаватор марки ЭО-4126 з місткістю ко­вша 1,25 м3- 1 шт.;

— бульдозер марки ДЗ-ІІ0- 1 шт.;

— автосамоскидів марки КАМАЗ — 353605 вантажопідйом­ністю 10 т — 5 шт.;

— число змін роботи протягом доби — 1 зміна;

— проживає у містечку будівельників — 9 осіб;

— площа для внутрішнього освітлення 59,3 м ;

— площа для зовнішнього освітлення 253 м2.

Розв’язок:

Розрахунок витрати води здійснюється за формулами для кожного споживача окремо.

Виробничі витрати води в ( л/с) на обслуговування будіве­льних і транспортних машин та механізмів визначаються за фо­рмулою

Подпись:Af

tgi ‘3600’ tlgl де M — кількість будівельних, транспортних машин та облад­нання (за вихідними даними — 1 одноківшевий екскаватор, 1 бу­льдозер і 5 автосамоскидів);

В1 — норма витрати води на відповідну одиницю виміру, яка визначається за додатком 15;

к1 — коефіцієнт нерівномірності споживання води для обслу­говування будівельних, транспортних машин та обладнання, який визначається за додатком 15;

іш — тривалість зміни, яка приймається рівною 8 год,;

пзм — число змін роботи впродовж доби з врахуванням вихі­дних даних.

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та
Виробничі витрати води на обслуговування: — автосамоскидів

. Склад тимчасових об’єктів для будівництва. осушувальної системи площею до 500 та

N,-B2- к2 і N1- В3 ■ к2 | N, • ВА • к2 ^•3600 іш-3600 V 60

де N — число працівників, що проживають у містечку будівель­ників (див. вихідні дані);

Д2, Д?, В4 — відповідні питомі витрати води на одного прожи­ваючого у містечку будівельників на господарсько-питні потре­би, на приготування їжі, на умивання;

к2 — коефіцієнт нерівномірності споживання води на хв. на кожного проживаючого;

ti — тривалість процесу умивання, яка згідно з додатком 16 триває 3 хв.

Тоді

Подпись: 9-25-1,5 8-3600 Подпись: Q9-15-1,5 9-4-1,5 „ .

+———- +——— = 0,427 л/с.

8-3600 3-60

Витрати води на душові установки в л/с розраховуються за формулою

_ N2 • В5 ■ к3

Подпись: t2 -3600z-‘dvrn

де N2 — кількість робітників, які одночасно приймають душ, ви­значається як N2 = (0,3.. .0,4) N1;

В5 — витрати води на одного робітника, який приймає душ;

к з — коефіцієнт годинної нерівномірності водопостачання (к з = 1,0);

t2 — тривалість роботи душових установок (t2= 1 год х на чис­ло установок). Тоді

Q =4’30’1 =0,033л/с.

(>VUL 1-3600

ПО

з/п

Споживачі води

Одиниця

виміру

Кількість

споживачів

Витрати на одиницю виміру, л

Загальні витрати води, л/с

1

2

3

4

5

6

1. Виробничі потреби

1.1

Заправка вантажних автомобілів (автоса­москидів)

доба

5 машин

200

0,05

1.2

Заправка будівельних машин і механізмів:

— одноківшевих екска­ваторів;

год.

1екскаватор

15

0,00625

— бульдозерів

доба

1 бульдозер

300

0,016

Разом

0,07

2. Господарсько-побутові потреби

2 .1

Питні витрати

зміна

9 чол.

25

0,014

2.2

Приготування їжі

1 роб.

9 чол.

15

0,008

2.3

Умивання

1 роб.

9 чол.

4

0,368

2.4

Користування душем

1 роб.

9 чол.

30

0,033

Разом

0,401

3. Протипожежні витрати

3.1

Гасіння пожежі на бу- дмайданчику

наявними засобами пожежогасіння

3.2

Гасіння пожежі в бу- дмістечку

струмені

2 струмені

2,5 л/с

5,0

Разом

5,0

Всього

5,422

Витрати води становлять 5,422л/с = 468,5м/добу.

Потрібна потужність джерела енергопостачання в кВт (поту­жність тимчасової електростанції або трансформатора) визнача­ється за формулою

р„= Ц(2Х, ■*».,+2Х„. — к+

де 1,1 — коефіцієнт, що встановлює втрати потужності;

Poe, Р03~ норма на одиницю площі для внутрішнього та зов­нішнього освітлення для пікового періоду будівництва, кВт;

ко 3 , ка — відповідно коефіцієнти попиту, що залежать від ступеня одночасності роботи і величини завантаження спожива­чів.

Рза, = 1,1(253■ 0,015+59,3 ■ 0,015) = 5,15кВт.

Комментарии закрыты.

Реклама
Июль 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Рубрики